Суди за AI-меми: Тунг Тунг Сахур вже в iGaming?

Тунг Тунг Тунг Сахур — популярний AI-персонаж індонезійського походження. З ним генерують тисячі мемів, він засвітився в Roblox і Fortnite. Народився з промпту в нейромережі, а тепер федеральний суд Каліфорнії вирішує, чи можна оформити на нього авторські права.

У статті аналізуємо судовий прецедент Spyder Games проти Mementum Lab і чому у справі замішаний iGaming. 

Суть судового кейсу

Тунг Тунг Тунг Сахур — дерев'яний персонаж із битою, якого індонезійський тіктокер Noxa згенерував нейромережею на початку 2025 року. Персонаж частково завірусився у Roblox-грі Steal a Brainrot, яка перетнула позначку 25 мільйонів одночасних гравців. 

У вересні 2025 французька Mementum Lab, яка представляє Noxa, надіслала розробникам офіційну вимогу прибрати персонажа з гри, погрожуючи судом за порушення прав. Steal a Brainrot спершу пішли на зустріч — прибрали персонажа і сіли за стіл перемовин. Домовитись не вдалось і брейнрота згодом повернули у гру.

Позиція гейм-студії спирається на Copyright Office США: якщо користувач вставив промпт і отримав готове зображення без подальшого творчого доопрацювання — копірайт на AI-контент не поширюється.  

Юрист студії Аарон Мосс формулює позицію так: якщо переможе Mementum — вийде як з Marvel чи Disney, де одна компанія контролює використання персонажа скрізь і розсилає претензії так само, як Disney. Mementum натомість наполягає на прецедентах Keyboard Cat і Charlie Bit My Finger — мемах, де творці успішно довели авторство і монетизували його.

За судовими документами, Mementum взагалі заявляє права більш ніж на половину «всесвіту брейнротів». Наступне засідання — 16 вересня 2026 року, суд розглядатиме клопотання про відхилення позову з обох сторін. Суд присяжних, якщо справа дійде до цього етапу, запланований на 8 листопада 2027.

Це не перша спроба отримати авторське право на AI-контент. Дослідник Стівен Талер намагався зареєструвати копірайт на зображення, яке згенерувала його AI-система DABUS. Суд відмовив — назвав людське авторство «фундаментальною вимогою» копірайту. 2 березня 2026 Верховний суд відмовився розглядати апеляцію, тож рішення залишилось чинним. 

До чого тут iGaming?

Поки триває суд, Mementum вже ліцензувала персонажа для Fortnite, Pudgy Party, Plants vs Brainrots, іграшок і мерчу. Такий собі парадокс: одна компанія монетизує права, яких за законом може взагалі не існувати, інша через суд намагається довести, що прав не було ніколи.

Для гемблінг-продакшену це не абстрактний юридичний кейс. Брейнроти генерують сотні мільйонів переглядів у соцмережах щомісячно. Спокуса зробити слот на впізнаваному персонажі очевидна. Але поки суд не визначив базове питання — чи можна захистити авторським правом те, що згенерував алгоритм — використання конкретного образу перетворюється на рулетку. 

Один з відомих розробників казино-ігор NGM Game випустила слот Brainrot Mania — і свідомо не використала конкретно Тунг Тунга. У компанії зазначили, що авторське право захищає не саму ідею — концепт «живого дерева» чи мем-персонажа — а конкретний візуальний образ.

Саме тому вони брали загальну стилістику брейнротів і переробляли дизайн та деталі. Все для того, щоб персонажі були унікальними і юридично захищеними. 

По суті, цей підхід описує різницю між ідеєю і втіленням — базовий принцип авторського права, який у справі Spyder проти Mementum перевіряється на міцність. NGM Game пішла консервативним шляхом ще до того, як стало зрозуміло, на чий бік схилиться суд.

Підсумки

Кейс Тунг Тунг Тунг Сахура — перша серйозна судова перевірка того, чи можна застовпити права на AI-згенерований віральний образ. Рішення 16 вересня стане орієнтиром для всієї індустрії, яка тягне мемну естетику в комерційний продукт — від слотів до маркетингових крео. 

Поки прецеденту немає, пряме копіювання впізнаваного персонажа — ставка з невідомим призом. Переробка стилю замість копіпасти образу — єдиний спосіб убезпечити продукт незалежно від фіналу справи в Каліфорнії. Якщо Mementum програє — брейнроти стають вільними для всіх. Якщо виграє — залишаться в плюсі тільки ті, хто зробив візуальну дистанцію заздалегідь.