Чи можливо боротися з DMCA-скаргами в Google?

У 2023 році двоє в’єтнамців зареєстрували 65 акаунтів, відправили 117 000 DMCA-скарг на конкурентів істворили мануал на Ютубі як потрапити у ТОП-1 таким чином. Пройшло 3 роки, але ситуація з абузом DMCA не сильно змінилася.

Сьогодні розбираємо, чи можливо взагалі захистити проєкт від атак конкурентів. Проаналізуємо свіжі кейси та досвід вебів. 

DMCA — секретна зброя абузерів

DMCA-скарга на сторінку в Google Search — технічно найпростіша зброя конкуренції. Веби заходять на Google’s copyright removal form, вказують URL, пишуть, що контент порушує авторські права, підтверджують запит — і сторінка вилітає з індексу. 

В’єтнамський кейс був лише гучним інфоприводом — у вересні 2024 Google виграв позов проти двох абузерів, але за ним не було ніяких реальних наслідків. Відповідачам заборонили подавати нові скарги, на цьому все. 

Цікаво, що Google тоді зазначав, що клієнт втратив $5 млн і ще $2-3 млн сама компанія. Суд заборонив двом особам створювати акаунти, але для світу «чорного SEO» — цепу пустий звук. Створити цифрову особистість через проксі, антидетект-браузери та і автореги — справа кількох хвилин. 

Головна проблема залишається незмінною: алгоритм DMCA побудований таким чином, що більшість скарг закриваються на користь позивача. За даними досліджень, Google обробляє близько 9 млрд takedown-запитів на рік. За таких обсягів ручна верифікація фізично нереальна. 

Деякі компанії за рік подають десятки мільйонів запитів. Підприємці побудували цілі «заводи» з виготовлення скарг — з операторами, софтом і економікою. У таких схемах все поставлено на потік: парсинг видачі та збір URL конкурентів, генерація «пруфів» порушень, масова відправка.

Найцікавіше, що скарга подається під «присягою» — коли юзер заповнює форму Google, він ставить галочку під твердженням, що діє добросовісно і готовий нести відповідальність за брехню перед судом. Брехня  — це не просто порушення ToS, а підстава для позову за Section 512(f) DMCA.

Але тут і криється головний парадокс системи. Формально DMCA передбачає відповідальність за фейкові скарги. Користувач, який відправляє запит у Google, підтверджує, що діє добросовісно і усвідомлює юридичні наслідки. На практиці ж цей механізм не працює.

Причин кілька:

• абузери подають скарги через ліві акаунти.
• довести навмисність порушення складно.
• судові процеси займають роки.
• збитки потрібно правильно зафіксувати та довести.

У результаті ризики для атакуючої сторони мінімальні, а вигода — миттєва. Цим механізмом веби користуються з 2011 року. І у деяких SEO-компаніях під DMCA вже є цілі відділи або окремі спеціалісти — Abuse Manger.

Як протистояти DMCA-спаму?

Більшість вебів, які колись займалися пошуковим трафіком, мали справу з атаками конкурентів через DMCA. Відновити сторінки, які видалили нібито через порушення авторських прав, складно, але реально.

Перший і обов’язковий крок — контр-нотіс. Це офіційна відповідь на неправомірне видалення контенту. Вона подається інтернет-провайдеру або платформі для відновлення доступу до матеріалів.

Google зобов’язаний відновити сторінку протягом 10–14 робочих днів, якщо заявник не подасть повноцінний позов. Більшість конкурентів не подають — бо доведеться відстоювати правоту в суді.

Але якщо атака масова і систематична — контр-нотіси перетворюються на безкінечний цикл. Саме так описувало свій досвід видання OCCRP: вони роками отримували фейкові скарги на журналістські матеріали, і проблема вирішилася тільки через особистий контакт всередині Google. 

До списку повсякденних інструментів при роботі з DMCA обов’язково треба додати Lumen Database. Усі скарги, які Google приймає, публікуються на lumendatabase.org. Там видно хто заявник, з яких акаунтів подавалися запити, яка частота. Якщо атака системна — патерн видно відразу.

Саме через Lumen Google і зафіксував схему тих самих в’єтнамців, а саме: одні й ті самі цілі, однакові шаблони скарг, підроблені імена включно з «Elon Musk» і «Taylor Swift» як нібито власники прав на інтелектуальну власність.

Якщо конкурент атакує точково і рідко — правові механізми не допомагають. Контр-нотіс може відновити сторінку за 2 тижні, але позиції в органиці часто не повертаються на попередній рівень.

Позитивні кейси теж є

Ми також не знайшли жодного публічного кейсу, де паблішер або команда отримали компенсацію від конкурента за фейкові DMCA. Теоретично це можливо, але витрати на юристів у США роблять позов нерентабельним для будь-кого крім великих гравців.

Тим, хто планує працювати з Гуглом на постійній основі, варто замислитися про створення бота для оперативних нотифікацій про нові DMCA-скарги та видалення контенту. Його можна створити за допомогою вайбкод-інструментів. 

У підсумку, повністю захиститися від абузу DMCA неможливо через недоліки системи. Єдиний ефективний підхід — оперативне реагування: контр-нотіси, моніторинг через Lumen Database та кастомні боти. Це не зупинить атаки, але мінімізує їх вплив і знизить шкоду.