Кому (і нащо) довіряють арбітражники – опитування Піарся. Part 3

У сучасній медіасфері поняття “джерело” отримало якусь надприродну вагу. Для когось стати таким джерелом – довгострокова мета, в той час як інші наголошують на суб’єктивності своїх заяв. Це наступний едішн аналітики від Piarcia, і цього разу говоримо про довіру, відповідальність та їх роль у блогосфері. Наочно.

У великому опитуванні, яке ми проводили у колабі з неперевершеними Палай медіа серед наших непересічних читачів, ми задали кілька питань щодо мотивації для відписки. Ми заздалегідь здогадувались що буде на верхівці анти-топа, але ось вам дві таблетки Скептицину:

Успішний Успіх вже канонізовано як мем індустрії, до того ж не тільки нашої. Там де є гроші неодмінно з’являються ті, хто розповість про те як насправді легко їх отримати, знаючи 5 його унікальних інсайтів. Платних, звичайно.

Самопіар без змісту та Однотипність шаблонів — це похмурі сторони сучасного підходу до реклами, тому і в нашій ніші ці явища цілком передбачувані. Однак, вони є здебільшого наслідками впливу глобальної проблеми, і ноги там ростуть далеко не з арбітражу і медіабаю.

І тут у фокус нарешті потрапляє дійсно важлива тема: Неперевірена та ненадійна інформація. Цей фактор виділили багато наших читачів, серед яких немало осіб, що приймають ключові рішення, в тому числі беручи інформацію з… джерел, і їх надійність може стати вирішальним фактором.

Також варто трохи розшифрувати фактори, які грубо узагальнили як “Фейковість” та “Купленість”. Для кожного це щось своє, але відчувається завжди однаково – як нав’язливе відчуття що щось не комільфо. Ми дали аудиторії кілька розповсюджених прикмет,  і дозволили вибрати кілька варіантів. Ефект періфрази важко ігнорувати:

Відписуючись від каналу читач не залишає прощальної записки з поясненням, але у питанні про основну причину відписки, 58% наших респондентів виділили “Фейкову експертність та вигадані кейси”. Між іншим це третє місце одразу після “Втрати якості контенту” та беззаперечного лідера – “Нав’язливої та неякісної реклами”.

Саме тому проблемою яку варто піднімати частіше стає фактор довіри, бо кожен ваш пост має на нього вплив, незалежно від того розважуєте ви про це чи ні. Слідкуйте за руками:

Грань між “люблю” і “мушу”

Одні й ті ж пристрої дозволяють в одних і тих самих соцмережах дивитись як розважальний контент, так і умовно робочий. Натурально нам більше хочеться залипати у відео з котиками, тому кожен захід в Інстаграм чи Телеграм це так чи інакше вибір. Кожна підписка має сенсовне підгрунтя, і для каналів пов’язаних з роботою найчастіше це користь, яку може дати почерпнута звідти інформація (виключимо з рівняння меми як окрему стихію).

Це перетворює вибір та подальший контроль свого списку джерел у відповідальний багатоетапний процес, збої в якому мають недооцінено деструктивний потенціал, що загалом мало хто любить. Звідси і витікає дихотомічна дилема між “люблю” і “мушу”

Чому “мушу”

Важливо розуміти, що ми по суті говоримо про рекламу загалом, як передову індустрію що розвивається безупинно, лише набираючи оберти. Розбиратись в ній навіть в рамках однієї ніші, означає тримати руку на пульсі, завжди бути в курсі трендів, анонсів, конфліктів та інших змін течії. З загального досвіду вже відомо, що соцмережами новини розлітаються найшвидше, тому розділяти увагу між десятками потенційно корисних постів – це вимушена доля всіх, для кого це щоденна рутина.

Саме на цих love-hate стосунках грають спекулянти інформацією – блогери, інфлюенсери та новинарі у спробах відхопити свій шмат. Нічого поганого у цьому немає, адже обмін досвідом це запорука нових досягнень… Однак у кожного своя справа, і аби полегшити свою, автори можуть працювати над контентом не зовсім чесно, що врешті впливає на якість.

Бачимо що справді корисний контент натурально піднімає такі жадані метрики активу як лайки, репости і сейви. Біда починається там, де з метою підняття активу цю користь намагаються створити штучно, наприклад використовуючи дешеві прийоми типу фейкових кейсів (про різницю між справжнім кейсом і сфабрикованим ми розповідали у іншій статті).

За що “люблю”

Тим не менш, число джерел, які претендують на корисність, росте набагато швидше ніж кількість розважальних, а як ми вже знаємо – надлишок пропозиції підвищує планку попиту. Серед переглянутих юзером тематичних каналів підписку заслужать ті, хто не тільки справить хороше перше враження, але і доведе свою користь на дистанції. Почнемо з враження: 

Говорячи про робочий контент, на першому місці стоять Освітній та Пояснювальний, тобто статті, новини і гайди. Саме тому вчасно розтиражована новина важливіша за дотепний мем, тому що виправдовує основну мету, з якою було оформлено підписку. Сума інформації з робочих джерел має допомагати у власних задачах, інакше їхнє число має ризик зменшитись на користь числа каналів з мемами і котами.

Серед факторів, що впливають на підписку цінність контенту це основний чинник, проте хай і з відривом, але срібло між собою ділять Прозорість комунікації та Видимість людей, що стоять за акаунтом (мається на увазі їхня публічність та контакт з читачами. Напрошується висновок, який по великому рахунку напрошувався і без статистичних даних: попри широкий вибір, аудиторія надає перевагу каналам, контент яких зроблено вдумливо, з користю та руками живих людей – контент, який викликає довіру.

Тонка матерія довіри

Звичайно, довіра не завжди є кінцевою метою, це теж треба розуміти. Для пабліка з мемами і групи з інсайдами цей показник грає дуже різну роль, однак це лише питання перспективи. Саме поняття “довіри до джерела” у ширшому контексті означає переконання читача, що він знайде те що шукає, і якість матеріалу відповідатиме його очікуванням. Таким чином, для пабліка з інсайдами це буде достовірність наданої інформації, а для мемів – якісні гиготушки з хорошим гумором.

Дивлячись конкретно на контент в індустрії арбітражу та афіліатки, критерії якості теж відповідні: для новинних каналів це вчасні анонси івентів та фоллоу-апи до подій в сфері, для аналітичних – розбір частих проблем, статистичні дослідження, тощо. Однак маючи можливість задати питання нашим читачам, ми запитали про їхні фактори довіри:

Фаворитом, цілком очікувано, виявився контент, а саме його якість, адже саме це є головним критерієм, незалежно від категорії. Вже другою чергою йдуть якість візуалу та придатність кейсів і прикладового матеріалу, однак друге місце зайняв фактор, на якому ми б хотіли зупинитись детальніше.

Присутність у кадрі реальних людей, а особливо команди проєкту чи редакції, повністю змінює сприйняття контенту – він автоматично стає “живим”, просто асоціюючись з людиною чи образом. Зоровий контакт, розмовний стиль та відповідні ракурси тільки поглиблюють ефект, і за вдалої реалізації читач відчує себе ніби частиною команди, стороннім споглядачем, якого пустили за куліси.

Це почуття ексклюзивності дуже бустить лояльність, якщо вміти ним скористатись. Пост від автора в будь-якому випадку вибиватиметься зі звичного нарративу, а тому може мати місце і в розважальному і в аналітичному контенті, тому не варто недооцінювати його потенціал.

Накрутка

Ми не дарма наголосили на використанні органічних способів підняття активу, адже це важливий аспект, і у погоні за гарними цифрами можна забути, що їх бачать не тільки інвестори у звітах. Накрутка стала буденним явищем, яке ми бачимо неозброєним оком, і просто робимо висновки про можливі причини. Як показало наше дослідження висновки ці досить однобокі:

Третина респондентів переконані, що накрутка це маніпуляція, бо фактично так воно і є, в той час коли виправданий для старту інструмент в ній бачать лише 14%. Не варто розраховувати на довіру аудиторії, якщо не соромитесь показувати, що їхньої уваги вам замало, хоча 38% схильні це пробачити, якщо контент при цьому їм подобатиметься.

Головне не забувати про перспективу читача, який дивиться у першу чергу на зміст, і не економити на контенті, бо саме у ньому лежить основа довіри.

Honorable Mentiones

Практика показує, що найефективніше вчитись на чужих помилках. Ми вважаємо, що вчитися на чужих успіхах – теж важливий урок. У рамках нашого опитування охочі могли поділитись назвами каналів, яким вони довіряють і які читають бо люблять, а не мусять.Ось кілька назв, які зустрічались особливо часто:

Palai Media / @palai_media
Потужний український медіа-проект про арбітраж, крипту та онлайн-бізнес, а ще наш неймовірний партнер, завдяки колаборації з яким було підготовлено цей матеріал. Авторська подача, актуальні новини та серйозна робота над контентом одразу кидаються в очі та привертають увагу.

Konstantyn Fox / @konstantyn_fox
Канал присвячений арбітражу, але включає огляди новин, аналітику, кейси, траблшут і цікаві вставки з життя автора. Сума цих складових – взірцевий професійний блог.

Ban Media / @ban_media
Це платформа для контенту про афіліатку та суміжні теми, як її позиціонують творці. В реальності корисні гайди, розбори кейсів та репости освітніх і аналітичних матеріалів перетворили канал у надійне джерело, гідне підписки.

Ми не натякаємо на те, що треба дивитись як роблять конкуренти і намагатись повторити по-своєму. Ми кажемо це прямим текстом. Вчитись треба у кращих, а в процесі шукати власну фішку, яка сподобається аудиторії та закріпиться за вашим образом.

З іншого боку хто ми такі, якщо не запропонуємо коротку дорогу? Більш того, ми залюбки самі нею проведемо, бо вже знаємо кожен крок. Ми розробимо PR-стратегію, персоналізовану під твій бізнес, та допоможемо підібрати стиль, який працюватиме на впізнаваність. Треба ще? Мерч? Блог? Є все, але давай почнемо зі знайомства

Ми вже заварили каву з перцем і чекаємо тебе у себе в діректі. Читайте нашу аналітику, і цінуйте свої довірені джерела