Зворотний бік медійності арбітражних компаній: Q/A з командами Rocket Traffic та PEKLO
Раніше баїнговий бізнес був закритим. Ніхто не розказував, на які ніші заливає, скільки в штаті співробітників і який середній ROI. Останніми роками відбувається масштабна трансформація, в ході якої багато компаній почали активно розказувати про себе в соцмережах.
Сьогодні розбираємось не тільки в тому, які бенефіти отримують арбітражники за рахунок медійності, але й розглянемо зворотній бік медалі разом з командами Rocket Traffic і PEKLO.
Що арбітражникам дає медійність
Баїнг часто асоціюють з тємками через закритість ніші. Коли люди, далекі від сфери, чують про арбітраж, в них часто виникає думка про незаконність заробітку. Багато афілейт-компаній намагаються зруйнувати міф, але поки що це не вдається зробити до кінця.
Частина арбітражних команд вийшла з тіні, але багато хто не розуміє, які переваги вони отримають завдяки медійності. Деякі компанії все ще вагаються, чи потрібно їм змінювати стратегію роботи на ринку.
Які плюшки дає медійність:
- Буст в наймі. В медійних командах зазвичай багато заявок на роботу, тому що вони на слуху.
- Ексклюзивні умови по оферам. Рекли готові давати підвищені ставки, розширені капи та інші смаколики. Це позитивно впливає на кінцевий ROI.
- Захист від кидків. В публічному просторі мало скам-кейсів за участі медійних команд.
Деякі овнери команд в інтерв’ю відверто розповідали, що практично всі ключові співробітники приходили завдяки медійності бренду. Навантаження на рекрутера сильно зростало, але завдяки фільтрам цілком реально упаковати команду крутими кадрами.
Раніше у баїнгових компаній був фокус на закритості, але зараз ринок зовсім інший. Більшість команд намагаються бути на слуху, створюють інфоприводи, виступають на конференціях і не бояться ділитися кейсами.
Негативні наслідки розвитку бренду
У будь-якого явища є зворотний бік медалі. І тим, хто прямо зараз будує стратегію просування арбітражного бренду, варто проаналізувати ризики. Може здатися, що їх мінімальна кількість, але це не так.
Від підводних каменів, на жаль, нікуди не подітися. Відмовлятися від медійності чи ні — вибір кожного. Деяким командам вдається бути на слуху, а іншим довелося відмовитися від активного піару через тиск з боку різних структур.
Арбітражний шпіонаж
В медійні команди частіше приходять «джеймс-бонди», які намагаються вивідати секретну інформацію. Деякі з них гарно маскуються, але більшість пошукачів рекрутер може викрити ще на етапі першої співбесіди.
Серед інструментів захисту від шпіонажу можна виділити NDA та поліграф. У великих компаніях перевірки на поліграфі регулярно проходять навіть СЕО та керівники підрозділів.
Є думка, що детектор брехні можна обійти, але навряд чи в арбітражну команду відправлять «спецагента». Тому поліграф може стати гарним бар’єром — частина претендентів здадуться ще до інтерв’ю.
Хантинг співробітників
Деякі арбітражні компанії відмовляються від розвитку особистого бренду через активний хантинг. Ніхто не хоче втрачати ключових сотрудників, адже це негативно вплине на загальний профіт.
З іншого боку, якщо співробітник відреагує на першу-ліпшу пропозицію, то, можливо, його звільнення на краще. У другому випуску «Палива» Денис Волосов розказував, що нормально відноситься до хантингу і один з його таргетологів гарно себе почуває у Traffic Devils.
Медійний бруд
Медійність буває різною і якщо компанія обрала вектор публічного розвитку, треба підготуватися до атак «недожурналістів». Наприклад, останнім часом у соцмережах з’явилося багато так званих розслідувань, де відомі арбітражні команди називають шахраями.
В деяких випадках справа не закінчується гучними заявами. Одна громадська організація навіть звернулася до правоохоронних органів для відкриття кримінального провадження. 90% фактів у заяві притягнути за вуха, а до списку вони додали лише медійні команди.
Ще один неприємний фактор — створення фейкових сторінок відомих брендів та соло-арбітражників. Шахраї займають кошти, беруть оплату за навчання, пропонують платні співбесіді та використовують інші схеми виманювання грошей. Через це у медіапросторі з’являються негативні відгуки про компанії.
Увага з боку різних структур
Одна з популярних стратегій просування арбітражних брендів досі пов’язана з демонстрацією грошей, крутих автомобілів, тусовок та інших елементів розкішного життя. Також періодично з’являється контент в форматі «Касир АТБ заробляє мільйони на арбітражі».
Такі дії притягують різні структури, які помилково асоціюють арбітраж з грошовим верстатом. А хтось, не розібравшись, ставить штамп шахрайства. Хоча на українському ринку є біла товарка, інфопродукти, ліцензовані гемблінг-оператори, essay та багато інших вертикалей.
Серед останніх прикладів можна згадати візит нардепа на арбітражний мітап який він назвав «відпочинком ботомафії». Нікому не цікаво, що переважна більшість баїнгових компанії платять податки та активно донатять.
За чутками, одна з найвідоміших українських команд — Traffbraza зараз має серйозні проблеми з правоохоронцями. Вони видалили Інстаграм, Ютуб і повністю закрили піар-відділ.
Нещодавно «Браза» зробила масштабний ребрендинг і ще більше посилила свої позиції на афілейт-ринку, але це в фіналі призвело до негативних наслідків. Ми з сумом спостерігаємо за цим кейсом і бажаємо Вірі з Алексом вирішити проблеми, а потім камбекнутися на медійний ринок з подвійною силою.
Q&A з Rocket Traffic та PEKLO
Коли почали інвестувати в розвиток бренду: одразу після запуску чи через деякий час? Які головні фактори мотивували на рух у бік медійності?
Почали інвестувати не одразу, не розуміли навіщо це потрібно, так як починали працювати маленькою командую і не було в цьому потреби. Коли почали розширятися — потрібні були кадри, звісно круто коли до тебе приходять спеціалісти які хочуть працювати разом через те, що вони чули, що є така команда, тебе тут не обдурять, все буде гуд — будемо робити результати разом.
Наразі тільки почав якось заявляти про PEKLO 🙂 Якщо відверто, найголовнішим фактором стало те, що кожен бажає стати відомим, впізнаваним. Ну і ми не виключення.
Чи були думки, що краще не привертати до себе увагу?
Так, думки були. Коли почали виникати деякі проблеми, про які ніхто не думав, але все вирішилося і тепер таких думок немає. Розділяємо що можна показувати, а що краще залишити всередині компанії.
Були, є і будуть! Ми живемо у непростий час, де є катлєта і їм подібні.
На вашу думку чому в арбітражному комьюніті досі використовується формат просування: тачки, легкі гроші, туси?
Ми такий формат не використовуємо, не наше. Але він використовується тому що більша кількість майбутніх арбітражників — це ті, хто хочуть лакшері життя, багато мандрувати та отримувати анлім грошей.
Думаю, так простіше зібрати аудиторію. Майже кожен цього жадає, тому в ЦА потрапити доволі просто.
Що впізнаваний бренд дав вашій компанії? Співробітників, нових партнерів, рост обороту, etc?
Впізнаваний бренд дав багато нових можливостей, які сприяли зростанню та допомогли реалізувати нові проекти. Партнери самі почали з’являтися та надавати круті умови для співпраці.
Поки ми такі молоді, то вдається залучати тіко партнерів і цікавих реклів. Але впевнений, що все інше прийде з часом.
Чи знаєте ви закриті афілейт-компанії, які бустять профіт без медійності? Можна без сильного бренду отримати ексклюзивні умови роботи з реклами?
Звісно, таких команд/компаній дуже багато. Вони беруть якістю, об’ємом і в них ще кращі умови, ніж у медійних команд. Особливо таких команд багато в крипто вертикалі.
Легко! Маєш крутий трафік — отримуєш унікальні умови. Медійка в цьому плані — діло десяте.
Крім NDA та поліграфу які є методи захисту приватної інформації? Як відрізнити арбітражного шпигуна від нормального кандидата?
Не можу поділитися нашими методами як ми впізнаємо “шпигунів”.
Наприклад, софти власної розробки захистити простіше, ніж інформацію 🙂 Поліграф можна обманути, а за NDA не завжди вдається зачепитись. А виявляти шпигунів не так просто. Вони будуть завжди.
Якщо я не знаю людину, то пропоную їй якусь базову посаду, на якій вона має пропрацювати хоча б кілька місяців, а далі вже стане видніше.
Які негативні наслідки медійності вважаєте найгіршими? Хантинг кадрів, медійний бруд, etc?
Перше — хантинг кадрів, але ми ділимось тільки результатами та інформацією, не показуємо наших співробітників, не знайомимо їх з публікою.
Друге — це те, що будь-яка помилка буде винесена на публіку, щось не так сказали/показали — це одразу факап, який можливо не вдасться виправити.
Зайва увага від жадібних структур і можливість обману людей скамерами від нашого імені.
Чи були у вас випадки коли через медійність виникали якісь проблеми?
Так, але про них розказати не можу. Всі вони успішно вирішені, ми зробили певні висновки, намагаємось не наступати на граблі.
Поки ми не такі медійні, то ще ні:)
3 головні поради для афілейт-компаній, які хочуть інвестувати в медійність.
1. Бути відкритими та щирими перед своєю аудиторію.
2. Бути тим, ким ви є, не стрибати вище голови.
3. Нести користь разом з медійністю.
Медійність на афілейт-ринку приносить бенефіти, але може поставити під загрозу стабільність роботи, якщо використовувати типові стратегії просування з елементами розкішного життя. Баїнговим проектам варто відмовитися від типових шаблонів і сфокусуватися на експертності.
Читайте та поширюйте українське! Підписуйтесь на Telegram та Instagram “Палай” медіа!
Відгуки (0)
Ще немає відгуків!