Як «патентні тролі» в Україні заробляють на чужих торгових марках

В афілейт-просторі термін «торгова марка» зазвичай вживається в контексті того, що якийсь холдинг зареєстрував назву для чергового продукта. Для більшості учасників ринку поняття торговельної марки не має практичного значення, але існує цілий пласт «манімейкерів», які побудували бізнес на привласненні ТМ.

В новому матеріалі розбираємо, як саме їм вдається маніпулювати законодавчою базою та перетворювати реєстрацію ТМ на джерело доходу. 

Законодавство по ТМ в Україні

Торговельна марка (ТМ) — це ідентифікатор, який відрізняє товари або послуги певної компанії. ТМ реєструють, щоб захистити продукти від незаконного використання. Коли хтось намагається використати торгову марку без дозволу, власник може відправити досудову претензію і навіть отримати компенсацію.

В Україні правила щодо торговельних марок базуються на національному законодавстві та міжнародних угодах. Основним документом є «Закон про охорону прав на знаки для товарів і послуг», який регулює, як подати заявку на ТМ, пройти експертизу, отримати свідоцтво, продовжити його дію, передати права.

Додатково важливу роль відіграє «Цивільний кодекс», де описано, що таке торговельна марка, які є види, скільки часу діє свідоцтво і які права має власник. На практиці подання заявки та її розгляд проводиться через «Укрпатент», для цього є встановлені правила та плата за реєстрацію.

Україна також підписала міжнародні угоди, які дозволяють захищати ТМ за кордоном, зокрема «Паризьку конвенцію» та «Мадридську угоду». Порушення прав на ТМ може тягнути за собою відповідальність, а власник має право вимагати відшкодування збитків, якщо хтось незаконно користується його брендом.

Приклад ТМ з реєстру

Як заробляють «патентні тролі»

Патентний троль — це підприємець або компанія, що не створює продуктів, але володіє патентами й заробляє на компенсаціях від тих, хто користується запатентованими ними винаходами. 

Як це працює: троль реєструє «зонтичні» патенти або ПЗ на широко відомі або загальні об’єкти, після чого моніторить нішу, і подає претензії або судові позови. За іншим сценарієм тролі реєструють ТМ на зарубіжні бренди, щоб отримати профіт, коли компанія захоче зайти на локальний ринок. 

В Україні діяльність патентних тролів стала можливою через формальний порядок реєстрації ТМ, промислових зразків і патентів. Власник ПЗ або патенту може вносити його до «Митного реєстру», блокуючи імпорт і експорт товарів, що збігаються з патентом. 

Тролі надсилають листи-претензії, вимагаючи гроші за «користування» патентами, або починають судові процеси проти реальних виробників. Передача патентів нерезидентам ускладнює судові процеси і подовжує час, протягом якого виробник зазнає збитків.

Таким чином, «манімейкери» грають на правових колізіях. Вони експлуатують проґалини в законодавстві, щоб отримати гроші буквально «з повітря». Тобто блокують доступ на ринок реальним правовласникам і мотивують їх внести «плату за вхід».

В Україні діяльність патентних тролів якийсь час була непомітною, але після серії гучних судових позовів ЗМІ почали активно висвітлювати тему. З публічних кейсів стає зрозуміло, що деякі підприємці активно використовують схему для збагачення. 

Один з найбільш гучних кейсів — судові тяжби між гуртом «Антитіла» та волинським підприємцем. Він намагався стягнути мільйони гривень з українського гурту «Антитіла» за нібито порушення патенту на «ноту Ля» та її акустичні властивості.

Підприємець зареєстрував патент на «Спосіб налаштування параметрів музичної композиції». Він охоплював використання певних музичних тональностей і темпів, завдяки чому став базою для судового позову до музичного гурту. 

Попри те, що позов був поданий понад три роки тому, позивач через апеляцію намагався поновити судовий процес. Однак 6 лютого 2023 року «Київський апеляційний суд» відхилив позов, а у січні 2025 року патент анулювали, що фактично поставило крапку у справі.

Анульований патент

Інший кейс більш масштабний — підприємець отримав серію судових позовів через незаконну реєстрацію зарубіжних ТМ в Україні. Обидві компанії — Stefano Ricci та Jacob Cohen — італійські бренди. Stefano Ricci відомий у сегменті люксового чоловічого одягу та аксесуарів, а Jacob Cohen — бренд преміальних джинсів та casual-одягу.

У справі Stefano Ricci провадження залишили без розгляду, а в позові Jacob Cohen український підприємець спочатку відсудив право на ТМ, а за іншим позовом Jacob Cohen s.p.a. програв — суд скасував свідоцтво на торговельну марку.

Отже, «патентні тролі» досі активні, але публічний розголос та судові кейси обмежують простір для дій. Як бачимо, більшість незаконно зареєстрованих ТМ у підсумку скасовуються і зв’язка стає все менш профітною.