ПДВ для ФОП на горизонті?

Днями у інфопросторі здійнялася буря на фоні новин про можливе підвищення податків для фізичних осіб-підприємців  Це напряму стосується і афілейт-сфери, де більшість оформлюють 3 групу ЄП. 

В матеріалі доступно розповідаємо, що саме може змінитися, коли це буде в теорії та як вплине на ринок партнерського маркетингу в Україні.

Як може змінитися податкова архітектура

Будь-які зміни, які впливають на гаманець, завжди викликають багато хейту. Так само і з новиною про ПДВ для ФОП. ЗМІ штампували матеріали один за іншим, а підприємці будують плани, як будуть виходити з ситуації.

Справа у тому, що Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленостей щодо програми фінансування у $8 млрд. І нібито обов’язковий ПДВ для ФОП з доходом понад 1 млн грн буде одним з аспектів фінального погодження.

Зараз ФОП на третій групі переважно не платять ПДВ, а середній об’єм податкового навантаження з ₴2 млн доходу на рік складає ₴140 000. Після реформи сума збільшиться до 380-430к. Тобто замість поточних 6%, стане 20-22%. 

За підрахунками експертів, зміни можуть зачепити до 250 000 ФОПів. Це переважно переважно ІТ, консалтинг, професійні послуги. Тобто ніші, які зараз в тренді і де грошовий потік збільшується щороку.

Цікаво, що на Дія.City апдейти не вплинуть, адже це податок на виведений капітал у розмірі 5%. Тобто ФОП з ₴2 млн на рік буде платити x2, а компанії з сотнями мільйонів — в 2 рази менше. Виглядає несправедливо, але важливо розуміти деталі.

Що треба знати про ПДВ для ФОП:

• програма МВФ розтягнута на 4 роки.
• зміни вводитимуться поступово.
• ПДВ — далеко не перший пріоритет у списку реформ.

ПДВ для ФОП — складний юридичний процес: спершу уряд має розробити законопроєкт, після чого документ проходить профільний Комітет Верховної Ради, два повних читання у парламенті, голосування та підпис Президента. 

Потім настає перехідний період, під час якого бізнесу дають можливість адаптуватися до нових правил. Теоретично, перші зміни можуть з’явитися у 2027 році, але з більшою ймовірністю мова йде про ще пізніший період.

Також потрібно розуміти, що фрілансерів з іноземними замовниками ПДВ не зачепить взагалі. Але їм доведеться привести договори до формату, який на 100% відповідає вимогам Податкового кодексу. 

Джерела фінансування бюджету

Майже весь експорт товарів (продаж за кордон) йде з 0% ставкою ПДВ. Тож ФОП, що продають товари на іноземних маркетплейсах, це теж не зачепить. Але доведеться зробити облік більш жорстким.

І найважливіше — у випадку з ФОП, які орієнтуються на внутрішній ринок, ПДВ фактично сплачують покупці, адже податки закладені у вартості послуг. Підприємці додадуть 20% ПДВ до цін і платити будуть всі споживачі. Так було завжди. 

Що робити афілейтам?

Якщо коротко, то зараз нічого. Але точно варто стежити за ситуацією та приймати відповідні рішення. Конкретні рекомендації може дати лише податковий агент з досвідом після аналізу бізнес-моделі. 

Аналітики вже прогнозують, що ніяких ₴15-20 млрд для бюджету не буде. Нібито бюджет втратить більше через тіньову економіку та витрати на посилення контролю. Але як буде на практиці, поки ніхто не знає.

Якщо третю групу ФОП приберуть і підвищать податки, доведеться діяти. Певна частка підприємців, скоріше за все, перейдуть на крипту. А інша частка подумає про відкриття компанії в ЄС або інших юрисдикціях.

Компанії, які використовують схему з дробленням ФОП — це окрема історія. Але малий бізнес, як от умовний веб з доходом в ₴1 млн на рік — буквально соціальна тканина економіки. З кожних таких «цеглинок» складається український ринок. І якщо буде масовий перехід в тінь, наслідки буде складно приховати. 

Висновки

Потенційне впровадження ПДВ для ФОПів — це не миттєва реформа, а довготривалий процес із десятками юридичних нюансів. Попри гучні заголовки в медіа, жодних швидких змін не буде. Але рано чи пізно, ситуація зміниться і вебам треба бути готовими до неї.