Хто такий Product Manager: інтерв’ю з продактом Traffic Squad
Структура арбітражних компаній сьогодні і на старті розвитку ніші відрізняється майже повністю. Раніше веби фокусувалися виключно на трафіку, а зараз активно інвестують в інструменти для оптимізації рутини і підвищення ефективності бізнесу.
Сьогодні в гостях у «Палай» Product Manager Traffic Squad, Catherine Kyrsenko. Поговорили про особливості роботи продакта, підходи до оптимізації процесів всередині афілейт-компаній, зарплатну сітку та пройшлися по інших цікавих питаннях.
Робочі обов’язки продуктового менеджера
Привіт! Дякую, що погодилася на інтерв’ю. Давай почнемо з швидкого знайомства. Розкажи, з якого ти міста? Чим займалася до потрапляння на арбітражний ринок? Наче ти була ілюстратором?
Привіт! Дякую вам за запрошення 🙂
Якщо починати з малого, я з невеликого селища Борова з населенням 8 000, і я завжди хотіла «вирватись в люди». Ілюстратором була, але чисто для себе малювала в задоволення. Це був і є мій спосіб відключитись на якийсь час.
До аффіліат маркетингу пробувала різне: мала свій онлайн-магазин, була ресерчером в аутсорс компанії, сейлз маркетологом, піарником в USA стартапі і навіть дизайнером в PR-агенції.
Паралельно підробляла перекладачем, приймала іноземних гостей на fashion week в Києві та і загалом приймала участь в організації фестивалів та заходів. Страшно люблю цей двіж.
Шлях в арбітражі почався з Traffic Squad чи були проекти до цього?
TS в мене не перші 🙂 Всьому в арбітражі мене навчили в CPA-мережі Cpamatica, де я була бренд-менеджером. Їх дуже люблю і підтримую до сих пір. Там пролетіли неймовірні 5,5 років.
Я потроху дізнавалась про ніші, специфіку ринку і мала кількох афілейтів, яких менеджерила. TS були якраз моїми партнерами — знайшла Sit (ред. овнер TS, Віталій Ситовський) в мережі і написала пропозицію по співпраці. З тих пір ми дружимо 🙂
Як проходила твоя співбесіда в TS?
Ми знали один одного добре: хто як працює і які скіли має. Після Cpamatica я була в пошуку нових викликів, мені подзвонив Sit і каже «в нас є ідея для проєкту, хочеш вести його?». Для контексту — досвіду керівника в мене не було, в наймі теж, а тут треба було все і одразу, ще і на нішу, в якій я не спеціалізувалась і тим паче на ринок, про який я не знала ні чорта.
Загалом – повна невідомість. В той час в мене на руках був офер від компанії, яка мала гучне ім’я, мені були супер зрозумілі задачі і там була «стабільність». Але кому та стабільність треба. Стрибаємо, а потім розбираємось на ходу. Я обрала проєкт, в якому нічого не зрозуміло, але дуже цікаво. І вдячна Sit i TS за довіру і віру в те, що все вийде.
Розкажи про робочу середу продакт-менеджера: чим він займається, які інструменти використовує, хто ставить йому задачі?
Як і більшість менеджерів — всім 🙂 Продакт менеджер відповідає за бачення, створення та розвиток продукту. Це головне. В цьому допомагають розробники, аналітики, дизайнери та тестувальники.
В більшості я працюю з розробниками, придумую фічі, продукти, що як має працювати, пишу специфікації, риюсь в апішках, коді і сервісах.
Всі задачі йдуть від стейкхолдерів: керівників TS або окремих відділів. Ми обговорюємо ідеї, затверджуємо функціонал і далі я з комадою планую розробку. Приходжу, збираю їх на мітинг, кажу «є новий продукт»і ми розбираємо його на деталі.
Серед інструментів я не уявляю роботи без JIRA, Confluence, Figma, Slack, Google Meet. Це маст для планування, комунікації і розуміння, що відбувається в проекті. Допоможніми будуть сервіси типу Gitlab, Postman, Sentry, які відносяться до технічної частини продуктів.
Які KPI у продакта?
У мене це якісні показники. Наприклад, «реліз фічі A до 1 грудня» або «створення продукту для баєрів, який їм допоможе в чомусь там». Можуть бути і кількісні. Наприклад, підвищити швидкість обробки даних до х2.
Продакт арбітражної компанії сильно відрізняється від інших продактів?)
Насправді, ні, процес розробки однаковий. Грамотно побудована медіабаїнг компанія — це такий же IT проект, як і всі інші. Я спілкуюсь з колегами з інших компаній і наші процеси мало чим відрізняються. Хіба що швидкістю релізу фічі. У великих команд фічу можна релізити 1 тиждень, коли у нас це може бути 1-2 дні через меншу кількість етапів затверджень і бюрократії.
На сторінці LinkedIn ти вказала, що «будуєш нову iGaming індустрію». Які сенси вкладаєш в ці слова?
Частково те, що я згадала у попередній відповіді. Я бачу афілейт-індустрію такою ж IT-сферою. Такою, де менше «тємщиків», а більше грамотних спеціалістів, які знають, що роблять і розумно підходять до роботи, де немає первобілів і є чесна праця.
Своїм прикладом ми намагаємось рухати ринок саме в цю сторону. Трішки утопія, але дивлячись на розумні команди, які з’являються зараз, я вірю, що це досяжно.
Бачили, що ти покладаєшся на нестандартне мислення, а не підручники. В чому це проявляється? Розкажи на прикладах.
Довгий час я робила якісь речі так як «правильно». Але зрозуміла, що це вузьколобе бачення. Під нестандартним мисленням маю на увазі те, що у будь-якої задачі чи ситуації є кілька шляхів вирішення.
В школі нас вчили як, є задача — є її правильне рішення. В житті продакта та і будь-якого менеджера, так не буває. Ми маємо вміти знаходити 10 варіантів рішень та обробляти хаотичну інформацію і структурувати її.
Приклад 1. До вас приходить CEO і 15 хв розповідає про нову ідею продукту чи фічі, потім згадує якісь відривки з розмов з іншими, потім як він зустрів друга на конфі, який розповідав про це. Інформації валом, ви сидите варений. Розмова закінчується і з усього ви робите висновок «прорісьорчити фічу, порахувати її кост і запит користувачів на неї». Таким чином ваш мозок продакта має вміти впорядковувати хаос вхідної інформації і виділити головне.
Приклад 2 (простенький). Є задача зробити дослідження ринку і презентувати. Можна подати його сухим репортом в гугл док з цифрами, графіками і тд. А можна допомогти споживачу запам’ятати цю інфу зробивши яскраву офлайн презентацію, виділити ключові цифри і висновки, презентувати її стендапом. Тут ви думаєте про споживача і не робите те, що «правильно» або як всі звикли.
Продакт — це завжди про мікротаскінг, який в кінці перетворюється у великий інструмент?
Ну не завжди прям мікротаскінг. Це залежить від того, наскільки ви довіряєте команді. Я можу поверхнево описати техліду фічу і він її виконає як треба. А коли є детальне замовлення від когось з команд на реалізацію функціоналу певним чином, тоді вже розписую детальну специфікацію.
Product owner vs product manager. В чому різниця?
Ооооо. Моє улюблене, бо часто на це відповідаю 🙂 Продакт менеджер більше сфокусований на стратегії, потребах споживача і ринку: проводить інтерв’ю, аналізує велику кількість даних і т. д.
Продакт-овнер сфокусований на реалізації продукту, керує беклогом задач, проводить ретроспективи і пріоритезацію задач. Так як ми з командою працюємо на внутрішний відділ, ми більше сфокусовані саме на продуктах.
Оптимізація процесів в баїнговій компанії
Баїнгова компанія — доволі специфічний бізнес. Щоб оптимізувати процеси для афілейт-продуктів, наскільки глибока експертиза в арбітражі потрібна? Ти шариш за апрув, ROI, капи, бампи?
Любий бізнес специфічний) В детейлінгу своя специфіка, в AI продуктах — теж. Всюди є свої нюанси, які треба враховувати. І як в будь-якій індустрії, для якої ти робиш автоматизацію процесів, ти маєш розуміти ці процеси.
Від того, як і де закуповуються аккаунти, до того, як рекламодавці відправляють інвойси. Коли робили автоматизацію ведення акаунтів, довелось вивчити всю підкапотну наливу з антидетект браузерами, мамками, кінгами, закупками і клоаками.
Для майбутніх задач навіть пішла на курс по наливу трафіку з FB до Мирослава Лясковця. Ну і плюс, я була частково афілейт-менеджером і знаю як все працює на стороні рекламодавця. Тому — так, шарю 🙂
З твого досвіду, арбітражники охоче сприймають зміни в процесах?
Часто арбітражники не знають, як можна зробити краще. Вони звикли робити щось на колінці, за 0$. Коли ми презентуємо якийсь функціонал, який полегшує їм роботу, економить час чи ресурси, то, звичайно, охоче сприймають.
Як відбувається створення продуктів всередині баїнгу покроково?
Якщо прям продуктів то це:
1. Або до мене приходить CEO, COO чи CRO і каже «Кать, є ідея», або я до них проходжу з подібною фразою.
2. Я роблю ресерч і перевіряю цю ідею по трьох фільтрах:
– Reality check (чи вирішує ця ідея реальну проблему)
– Economy check (скільки буде коштувати реалізація ідеї і скільки принесе профіту, аналіз ринку і конкурентів)
– Feasibility check (чи маємо необхідні знання, технології і ресурс на реалізацію).
3. Обговорюю ідею з командою і верхнерівнево плануємо, як будемо її втілювати, скільки часу це займе, скільки людей потрібно і технічні особливості.
4. Апрувлю сроки і деталі з замовником (CEO, COO чи CRO).
5. Пишу технічну специфікацію.
6. Ще раз обговорюємо з командою функціонал відповідно до специфікації.
7. Пишу юзер сторі і таски для команди в Jira і починаємо розробку в заплановану дату.
Розкажи детально про ресерч перед створенням якось інструменту? Як ти проводиш опитування та дієш далі?
Спочатку говорю з замовником продукту, як він бачить кінцевий результат, які там мають бути блоки, які функції і хто користувачі. Це може бути не одна зустріч. Шукаю чи є вже таке на ринку (але частіше всього немає).
Потім йду до кожного з користувачів і проводжу так званий кастдев (Customer Development), сетаплю мітинг і завалюю питаннями, прошу показати, як зараз вони вирішують ту чи іншу проблему і як би їм було зручно.
Коли робили CRM для медіабаєрів, я проводила зустрічі з кількома командами, питала, що б їм хотілось мати, який функціонал обов’язковий і т. д. І перевіряла свої гіпотези на життєздатність.
Можеш показати якісь красиві дашборди з інструментів візуалізації?
Можу одненький тільки.
Над якими глобальними задачами/тулзами зараз працюєш?
Не можу сказати, сорі)
Можеш поділитися цифрами, які ілюструють досягнення з оптимізації процесів за останні рік-два?
Перша і основна оптимізація в нас була на кількості виконаних тасок фармерами. Чим швидше виконують таски, тим швидше працюють баєри і мають все необхідне для заливу.
Раніше в місяць ми робили близько 800 тасок. Зараз з автоматизацією це більше 2000. Ну і раніше це була команда з 10 фармерів, зараз це 5. Немає потреби в такій кількості людей. За допомогою оптимізації, менша кількість людей може виконувати більший обьєм тасок.
Баєри можуть в моменті отримати посилання на офер двома кліками, переглянути актуальну капу і почати лити. Якщо раніше на заведення оферу в трекери йшло приблизно 40 хв, то зараз це один клік.
Чи можна назвати продакта ядром компанії?
Не можу) Кожна людина в процесі важлива і виконує свою роль. Ми всі частинки одного цілого і працюємо разом.
Навчання та кар’єрне просування
Досвід в інших компаніях дозволить влитися в арбітражний проект? Чи треба робити hard reset?
Важлива не компанія, а які скіли ти отримав там, чому навчився і які результати приніс. Ми в TS дивимось більше на софт скіли. Тому що навчити людину арбітражу куди легше, ніж, наприклад, навчити спілкуватись з рекламодавцями, англійській мові або критичному мисленню. Можна і з будівельника стати тимлідом (вибачте будівельники).
Я вірю, що ми ніколи не починаємо з нуля. Ви починаєте з того досвіду, який здобули протягом минулої роботи, навчання чи життєвої ситуації. А в залежності від проекту і задач, будь який досвід може бути корисним. Тому hard reset дуже рідке явище.
Як продакту виживати на ринку, який залежить від штормів рекламних сіток? Скажімо, сьогодні FB загнувся і твоя оптимізація теж померла?
Шторми в аффіліат індустрії — перманентне явище. Постійне. Ми працюємо в умовах нестабільності і рандому роками, тому це не лякає.
На які планки по зарплаті можна орієнтуватися по ринку? Junior, middle, senior, product owner?
Якщо брати загальний ринок продакт менеджменту то сітка продакта може починатись від $1 000-1 500. Ну а межі немає, насправді.
Продакт багато працює з людьми, фіксує їх проблеми та шукає шляхи вирішення. Це важка робота. Як ти відпочиваєш?
Для мене найкращий відпочинок — зміна діяльності. А ще кращий — зміна оточення. Я намагаюсь перемикатись на інші справи: ремонт, волонтерство, навчання, свої невеликі пет-проекти чи мистецтво, поїхати за місто чи в умовний санаторій.
Зараз на тому рівні свідомості, що поїздку в санаторій вважаю топ ідеєю чи аху**ним подарунком. Багато часу займає спорт і це той час, який я повністю виділяю собі, відключаюсь і концентруюсь на відчуттях в тілі. Обожнюю цей стан.
Як стати продактом? Які софт та хард скіли потрібні?
З хард скілів: вміння робити дослідження, проводити інтерв’ю, будування стратегії, економіки продукту, базове знання етапів розробки, технічної архітектури проектів, принципів дизайну і тестування. Для початку 🙂
По софт скілах достатньо не бути токсичною дупою і вміти спілкуватись 🙂 Якщо серйозно то: проактивність (це маст), комунікабельність, емпатія, націленість на результат, вміння керувати командою, критичне мислення і helicopter view (ред. пошук ідей з різних кутів).
Ну і логіка — якщо не вмієте бачити причинно-наслідкові зв’язки, не варто намагатися, поки не прокачаєтесь.
Деякі роботодавці у вакансіях згадують про досвід заливу трафіку. Це адекватно?
Це може бути великим плюсом, але не обов’язковим пунктом. Я теж пішла вчитись наливу і вважаю дуже цінним, коли продакт розуміє всі процеси. Трошки дизайнер, трошки аналітик, трошки розробник і медіабайєр. Сама можу взяти і протестувати запит на API, намалювати ленд чи провести аналітику.
Погано, коли продактом стає людина, яка взагалі не шарить про бізнес, налив трафіку чи базову технічку, а просто ставить абстрактні таски. Що з ним робити тоді? Тільки обнять і плакать.
Що близькі знають про твою роботу?
Що я займаюсь маркетингом і їжджу на конференції по всьому світу 🙂
Скажімо, тебе запросили до ресторану на вечерю. Чи думаєш ти паралельно про те, як оптимізувати роботу закладу?)
Залежить від контексту і настрою. Якщо на побаченні чи з друзями, то я відпочиваю і не фокусуюсь на цьому. Якщо я за**алась, то тим паче стараюсь відключитись. Але продакт мислення трохи переноситься на твоє життя, так. Не скажу, що прям в кейсі ресторану, бо там свої окремі моменти до яких по-різному можна відноситись.
Але як користувач і клієнт, я помічаю, де воронку до реєстрації можна було б зробити простіше, де дроп сайт, а де тільки створений, бачиш всі баги і знаєш як це покращити. Непроханих порад не написую таким сайтам, але якщо щось критичне, то повідомляю.
Недавно був кейс з однією конфою, де доступ до бази даних був відкритий з сайту і можна було редагувати всю інфу. Звичайно, відразу написала організаторам, і допомогли.
Рік без оптимізацій чи рік без подорожей?
Блііііін. Ти що таке питати! Певно рік без оптимізацій. Можу просто якісь графіки і ботибудувати. Але подорожі не проміняю 🙂
Редакція «Палай» дякує Катерині за те, що розказала про важливість оптимізацій в середині баїнгових компаній та професію продакта загалом. Як казали арбітражні олди: «Якщо можеш щось автоматизувати — зроби це».
Читайте та поширюйте українське! Підписуйтесь на Telegram та Instagram “Палай” медіа!
Відгуки (0)
Ще немає відгуків!